Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Воно, його, мѣст.
1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне.
2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять.
Гре́бчик, -ка, м. Ум. отъ гребець.
Заплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запливти́, -ву́, -ве́ш, гл. Заплывать, заплыть. Де ж ти водою, доле, запливла?
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу?
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Попожуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати.
Спихойка нар. = спишна. По них ходить красне дівча спихойка.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл.
1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали.
2) Скресть. Стружать глину. дорожки стругать. Чистить дорожки. моркву стругати. Cм. морква.
3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже.
4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба.
