Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовчати

Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Богод. у. Горе не умовчить. Ном. № 2368.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЧАТИ"
Близький, -а, -е.1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531., Ум. близенький, близесенький.
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis. Вх. Уг. 227.
Браття, тя, с. соб. Братья. К. Псал. 77. Браття любе, браття миле! АД. І. 114.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Обдарити Cм. обдаряти.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися. Грин. І. 66.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Послужка, -ки, ж. Ум. отъ послуга.
Пригатити Cм. пригачувати.
Пустоширокий, -а, -е. Широкій и пустой, безлюдный. Пустоширокі степи. Рудч. Чп. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.