Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовчати

Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Богод. у. Горе не умовчить. Ном. № 2368.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЧАТИ"
Братання, -ня, с. Братанье.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Дума. Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя. К. Іов. 82.
Опрошкувати, -ку́ю, -єш, гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує. Ном. № 11406.
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Поспольний, -а, -е. Безпостный, когда нѣтъ поста. Угор.
Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Цєпати, -паю, -єш, гл. = цівати. Вх. Зн. 78.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.