Дого́нь 2, -ні, ж. = Догін. Змій як прокинеться, як пішов у догонь; нагнав, одняв.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Заткну́ти Cм. затикати.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами.
Крутель, -лю, м. Скрученная изъ соломы веревка. Пошов до святих просити соломи, щоб скрутити крутеля і по йому спуститись (з неба) на землю.
Мо́рдочка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рда.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня.
Помикати 2, каю, -єш, гл.
1) Порывать, влечь. Не видно моїй хати, тілько видно грушу, туди ж мою помикає що-вечора душу.
2) Поспѣшить. Вертаєшся було, то наче ззаду чорт доганяє, — так помикаєш.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Турчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиваться, обращаться въ турка, усваивать турецкій языкъ, нравы, обычаи.
