Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвоняк

Цвоняк, -ка, м. Часть, кусокъ составного обода деревяннаго колеса. Полный ободъ составляется изъ 6 цвонякі́в. Литин., Камен. у. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВОНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВОНЯК"
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. Харьк. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт. Камен. у.
Жура́вочка, -ки, ж. Ум. отъ журавка.
Косиня I, -ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Міусск. окр.
Незгірш, незгірше, нар. 1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372. 2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243.
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Перестріти Cм. перестрівати.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба. Харьк. у.
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці. КС. 1884. І. 29.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВОНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.