Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.
Завши́р, завши́рки, завши́ршки, нар. Шириною. А завширшки він ширший океану.
Закаблу́чити Cм. закаблучувати.
Картопляник, -ка, м. = картоплище.
Ледя́нка, -ки, ж. = ледівка. Вписавсь в купці, ямлив товар: ледянку-сіль і добру кримку, мед, віск...
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Рум'ян, -ну, м. = роман. Рум'ян поле покриває, де козак ся проїзжає.
Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує.
Сторожати, -жа́ю, -єш, гл. = сторожити. А те мені, пане, важко, що з боків та сторожають, а спереду та зустрічають.
