Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубаєчка

Чубаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чубайка.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЄЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЄЧКА"
Висікати, -каю, -єш, сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. Н. п. Як зачав сікти мечем, — висік триста п'ятдесят чоловіка мечем. Грин. ІІІ. 587.
Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен. Волч. у.
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 399.
Горопа́шний, -а, -е. Горемычный. Желех.
Зава́листо нар. Большіе сугробы снѣга, глубокій снѣгъ. Як у долині, то завалисто, а полем ні. Н. Вол. у. Снігу не дуже завалисто. Черк. у.
Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Срака, -ки, ж. Задница.
Сухоребрий, -а, -е. Сухоребрый, худощавый. Як стояв я над греблею із своєю сухореброю. Н. п.
Ту нар. = тут. Гол. II. 57. А його ту не було? Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБАЄЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.