Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шелесть

Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Ном. № 4356. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Шевч. 588. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо. Ном. № 10830.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЕСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЕСТЬ"
Забрьо́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. забрьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Загрязняться, загрязниться мокрой грязью, замачивать, замочить себѣ края платья.
Зшити Cм. зшивати.
Клубочок, -чка, м. Ум. отъ клубок.
Нехрещений, -а, -е. Некрещенный. Мене мати породила, нехрещену положила. Шевч. 28.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Позасипатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Заспаться (о многихъ). Довго протирали очі... дуже таки позасипались. Стор. МПр. 117.
Рольник, -ка́, м. = рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник. Чуб. І. 154.
Телепало, -ла, об. Медленно идущій, идущая. Шейк.
Хлопотати, -чу, -чеш, гл. и пр. = клопотати и пр.  
Хорімці, мець, ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕЛЕСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.