Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетнути

Щебетнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ щебетати. Дай водиці напитися, дівчино хороша! — Та чому ні, — щебетнули, — ось вода погожа. Млак. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТНУТИ"
Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ. К. ПС. 61.
Нао́сліп нар. Слѣпо, не глядя.
Наслідування, -ня, с. Подражаніе. Желех.
Пленіпотент, -та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент. К. ПС. 5.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Пригістне, -ного, с. Гостинець, подарокъ посѣтителя. Шух. І. 218.
Сонливий, -а, -е. Сонливый. Сонливого добудишся! Ном. № 10398.
Штолє, -ля, с. соб. Большіе камни. Вх. Зн. 83.
Щадливий, -а, -е. = ощадний. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.