Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щогла

Щогла, -ли, ж. 1) Шестъ. Уставши ж рано, на зорі, найшов, мов прапір Магомета, запаску з алого грезета на довгій щоглі у дворі. Мкр. Г. 49. Становили шинки по долинах, зводили щогли по високих могилах. ЗОЮР. І. 56. Щогла або тичка — довгий дрючок, котрим тягнуть невід під льодом. О. 1861. XI. 116. Перш рубаємо ополонки та й спускаємо невід на щоглах. О. 1861. XI. 115. 2) Мачта. Стоїть корабель: сам золотий, щогли срібні. Рудч. Ск. II. 80. 3) Часть узды: переплеты, соединяющіе перепілок съ переніссям. Вас. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 529.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩОГЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩОГЛА"
Бойло, -ла, с. Битье. Матчино бойло не болить. Грин. І. 238.
Видурювати, -рюю, -єш, сов. в. видурити, -рю, -риш, гл. Выманивать, выманить.
Ит меж. = ет. 1. Ит, не знать чого ти турбуєшся. Рудч. Ск. II. 119. Ич, меж. = ач. Ном. № 11185.
Назара́нці нар. Ha разсвѣтѣ.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. Гол. IV. 460. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає. МУЕ. III. 132.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Отрова, -ви, ж. = отрута. Вх. Лем. 445.
Понадмолочувати, -чую, -єш, гл. Надмолотить (во множествѣ).
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала. Гол. I. 83.
Розгасти Cм. розгасати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩОГЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.