Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. По дівчинонці дзвони дзвонили.
Дола́жувати, -жую, -єш, гл. = доладжувати.
Зменшати, -шаю, -єш, гл. Уменьшиться. Добрий дощ ішов та вже зменшав трохи.
Їжик, -ка, м. = їжак.
Пашнина, -ни, ж. Хлѣбное зерно.
Побаритися, -рюся, -ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався.
Понадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задумать, надуматься (о многихъ). Поки понадумуєтеся, чи їхати, чи не їхати, то й вечір буде.
Пообв'язувати, -зую, -єш, гл. Обвязать (во множествѣ).
П'ятий, -а, -е. Пятый.