Годовий, -а, -е. Годичный, годовой. Въ заговорѣ: (Пристріт) і денний, і сутковий, і тридневний, і годовий, і лісовий, і шляховий.
До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка.
Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Прийшов докорити світові за гріх.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних.
Кружанин, -на, м. Участникъ хороводнаго круга.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть.
Рідкий, -а, -е. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий.
2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого.
3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля.
4) Рѣдкій, не частый. Ум. ріденький, рідесенький.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ.
Цеглина, -ни, ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ум. цеглинка, цегли́ночка.
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий.