Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галузка

Галузка, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗКА"
Березник, -ка, м. Березовый лѣсъ, роща. А тут йому з березника на зустріч шкандибає рижа кобила. Кв. Ум. березничок. Бігла теличка з березничка. Чуб. ІІІ. 479. Їздили ми по горах і по ярах, і по дубничках, і по березничках. Грин. ІІІ. 543.
Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Квасниця, -ці, ж. 1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці. Чуб. V. 122. 2) = гуслянка.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Надліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Подлетать, подлетѣть, прилетать, прилетѣть. Надлетіли гуси з броду, сколотили з піском воду. Чуб. V. 138.
Новак, -ка, м. 1) Новичекъ. К. ПС. 106. 2) Луна въ новолуніе, молодой мѣсяцъ. Подольск. г.
Роспаляти, -ля́ю, -єш, гл. = роспалювати. Огонь великий роспаляють. Котл. Ен.
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. Н. Вол. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. І. 251. 3) = копець 1. Конотоп. у.
Сріберний, -а, -е. = срібний. Твій сріберний перстень. Гол. IV. 428.
Чорноморський, -а, -е. Черноморскій. Ном. № 1495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.