Даре́мний, -а, -е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано.
Дігтя́р, -ра́, м. Дегтярникъ. Дігтяр і смердить дігтем.
Доброчи́нність, -ности, ж. Благодѣяніе, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка.
Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Дубас, -са, м. Большой ножъ.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала.
П'ятнайцятий, -а, -е. . и пр = п'ятнадцятий и пр.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ой я тую червону калину строщу і зламаю.
2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі.
