Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галушка

Галушка, -ки, ж. Галушка, кусочекъ тѣста, сваренный въ водѣ или молокѣ, клецка. Чуб. VII. 440. різані галушки, рвані галушки, — смотря по способу приготовленія. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І.-11. Ум. галушечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. ІІІ. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУШКА"
Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. Левч. 135. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. Вх. Пч. II 8. 5) Насѣк. = Бурчало. Вх. Пч. I. 7. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
Ґле́джити, -джу, -джиш, гл. = Ґлеґати, ґляґати. Гн. II. 8. Гол. І. Вступл. 700.
Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.
Закоси́чити, -ся. Cм. закосичувати, -ся.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. Чуб. V. 769.
Накрамарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наторговать.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Рудч. Ск. II. 155. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле. Чуб. V. 911.
Позашивати, -ва́ю, -єш, гл. Зашить (во множествѣ). Позашивай роспірки в сорочці. Богодух. у.
Стрітенський, -а, -е. Срѣтенскій. Стрітенська вода. ХС. І. 74.
Цедрина, -ни, ж. = кедрина. Зроби мені з цедрини трумну. Мет. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.