Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галушка

Галушка, -ки, ж. Галушка, кусочекъ тѣста, сваренный въ водѣ или молокѣ, клецка. Чуб. VII. 440. різані галушки, рвані галушки, — смотря по способу приготовленія. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І.-11. Ум. галушечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. ІІІ. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУШКА"
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Жу́пище, -ща, с. Яма, гдѣ была соляная копь.
Захиля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. захилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть.
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени. Мнж. 188.
Розгуторитися, -рюся, -ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Спекатися, -каюся, -єшся, гл. 1)чого́. Избавиться, отвязаться, отдѣлаться. 2)з ким. Связаться съ кѣмъ. Ото вона спекалася з ним, а то й роспекалася. Харьк. г.
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.
Хліборобник, -ка, м. = хлібороб. Ум. хліборо́бничок. Кому ж ти, косо, достанешся: чи школничку, чи полковничку, чи прежньому хліборобничку, що в поле йде — не вмивається. Чуб. V. 580.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.