Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галушка

Галушка, -ки, ж. Галушка, кусочекъ тѣста, сваренный въ водѣ или молокѣ, клецка. Чуб. VII. 440. різані галушки, рвані галушки, — смотря по способу приготовленія. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І.-11. Ум. галушечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. ІІІ. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУШКА"
Гетта! меж. Крикъ на лошадь: направо. Вх. Лем. 403.
Закри́льщик, -ка, м. Крайній облавщикъ. Черк. у.
Лабети, -тів, ж. мн. Лапы. К. ХП. 11. Попаде він (мрець) і Грицька в кістяки-лабети! Г. Барв. 464. взя́ти в лабети. Взять въ ежовыя рукавицы. піймався, попався в лабети. Попался въ лапы. Ном. № 3923.
Намаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Намахаться, намахать вдоволь. Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. X. 522.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Потовктися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Потолочься, побиться. Потовчуться дорогою всі горшки, миски, макітри. Левиц. І. 208. 2) Потолочься нѣкоторое время.
Прорізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть мясникомъ.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Татарчук, -ка, м. 1) Молодой татаринъ. 2) Татарскій потомокъ. Шейк.
Тюгукання, -ня, с. = тюкання. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.