Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галух

Галух, -ха, м. Нѣсколько галушекъ, слѣпившихся вмѣстѣ? Галушку галух іззів. Грин. І. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУХ"
Бокозийник, -ка, м. = зизоокий. Шух. І. 33.
Мерцвя́к, -ка́, м. = мертв'я́к. Греб. 358.
Невигідно нар. Неудобно.
Обрида, -ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву. Полт.
Ощада, -ди, ж. 1) Бережливость. 2) Пощада. К. ПС. 61.
Простромити Cм. простромлювати.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.
Уродити, -ся. Cм. урожати, -ся.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.