Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галущанка

Галущанка, -ки, ж. Порода мяты. Вх. Лем. 402.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЩАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЩАНКА"
Астря́б, -ба, м. = Яструб. Вх. Пч. II. 8.
Відманювати, -нюю, -єш, сов. в. відмани́ти, -ню́, -ниш, гл. Отвлекать, отвлечь отъ чего, переманивать, переманить отъ чего. Що я наближусь, вона знов пурхне, і відманила від села. Г. Барв. 352.
Козловий, -а, -е. Козловый.
Колонист, -та, м. Колонистъ. Тут тих колонистів німців багато. Херс. На гетьманських могилах колоністи німці насадили картоплі. Левиц. Пов. 367.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось. Мнж. 186.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Розгниватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розгни́тися, -ниюся, -єшся, гл. Загниваться, зашиться. Розрубав ногу наче й не дуже, а тепер гляньте, як розшилася. Харьк.
Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.
Уманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Утомиться. Кролев. у.
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУЩАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.