Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклін

Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛІН"
Акура́т, нар. Точно, какъ разъ. Буде акурат, як ти казав. Желех.
Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя. К. Кр. 31.
Бруштин, -на, м. 1) = бурштин. 2) мн. Желѣзные обручи на колесахъ возлѣ спицъ, чтобы не раскололась колодка. У мастеровъ они употребляются, когда спицы забиваютъ въ колодку. Канев. у.
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь. Вх. Лем. 399. Вх. Уг. 231.
Грабо́вий, -а, -е. Грабовый. Чуб. У. 674. Між дубовими та грабовими гаями. Левиц. І. 203.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Кундель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Щог. В. 32. Левка на пожезі не було. О. 1862. VIII. 10.
Речінь, -ня, м. = реченець.
Смирно нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. Ум. смирненько, смирнесенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.