Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклоночок

Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОНОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОНОЧОК"
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.
Корина, -ни, ж. Древесная кора. Ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька. Гол. III. 101.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Попхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо поплакать, всхлипывая, хныча. Попхикало маленьке трохи та й замовкло. Харьк.
Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.
Смирніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться смирнымъ.
Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Грин. ІІІ. 374. Ой у лісі під горіхом викопана фоса. Грин. III. 373.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛОНОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.