Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покліть

Покліть, -ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. Уман. у. 2) Рама бороны. Желех.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛІТЬ"
Безкебеття, -тя, с. Неспособность.
Букурія, -рії, ж. и въ томъ же значеніи Ум. букурійка. Узкій ремень, узкій кожаный поясъ для подвязыванія у мужчинъ штановъ, у женщинъ юбки. Шух. І. 120, 123, 127, 132.
Гречкосі́й, -сі́я, м. 1) Сѣющій гречу. 2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. Шевч. 3) Насѣк. Anisoplia. Галиц. Вх. Пч. II. 26.
Дзи́ґати, -ґаю, -єш, дзи́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Юлить, вертѣться. Годі тобі дзиґати. Староб. у. Що ти тут дзиґаєшся — геть відсіля. Староб. у.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Золотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. Полинула, заспівала ти, золотокрила (муза). Шевч. 619.
Кусник, -ка, м. = кусок. Желех.
Поцтивий, -а, -е. = почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. І. 346.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.