Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покликати 2

Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». АД. І. 4. На турків яничар, на бідних невольників покликає. АД. І. 209. Їх стам люде знати, добрим словом покликати. ЗОЮР. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИКАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИКАТИ 2"
Барилочка, -ки, ж. Ум. отъ барилка.
Билянка, -ки, ж. = бандурчанка. Вх. Лем. 391.
Клепайло, -ла, м. Тотъ, который клепле. Cм. клепати.
Набу́рити, -рю, -риш, гл. Налить много. Вона туди дьогтю набурила. Мнж. 93.
Потуманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Покрыться туманомъ, затуманиться. 2) Одурѣть. З ляхами потуманіли й ми. К. ПС. 28.
Простудитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Охладиться. 2) Простудиться. Простудилася ти, молодице, промовив він. Левиц. Пов. 221.
Селянка, -ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Чистик, -ка, м. Раст. а) = чистець  а).Борз. у. Прилуц. у. б) Sedum acre L. ЗЮЗО. І. 136. в) — жовтий. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛИКАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.