Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостонько

Го́стонько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТОНЬКО"
Вернець, -нця, м. = вочкарь. Угор.
Гамкнути, -ну, -неш и гамнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гамати. Съѣсть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Ном. № 1148.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Казус, -са, м. Случай. Казус сей так налякав усіх людей, що більше вже ніхто із глузду не скрутився. Гліб. 65.
Нишкати, -каю, -єш, гл. Шнырять.
Обдзьобати, обдзюба́ти. Cм. обдзьобувати.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Умінний, -а, -е. = умілий. Желех.
Шмалятина, -ни, ж. = смалятина. Шмалятиною завоняло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.