Гилити, -лю, -лиш, гл.
1) Подбивать мячъ гилкою.
2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу.
3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє.
4) Много набирать, накладывать и т. д.
Зато́н, -ну, м. Разливъ, вода затопившая землю. І хоч затони вод усю країну піймуть, не дійдуть до його, стоятиме на суші. Настала ж провесень і воду скрізь пустило... По-над затонами зібралося село. Ховавсь по пущах, нетрях і затонах.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки!
Огнивце, -ця, с.
1) Ум. отъ огниво.
2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Остривний, -а, -е. Точильный. Остривний камінь.
Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum.
Трейчи нар. = тричи. Обійди трейчи кругом церкви. Крикнув чорний ворон трейчи у байраці.
Улузнутися, -нуся, -нешся, гл. Податься, подвергнуться порчѣ. Підошва і не влузнулася, а переди порвалися. Год уже замужем, а здорова і не влузнеться.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ.
