Ґузелець, -льця, м. = Ґалиця, Pelias berus.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий!
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ум. лубок, лубочок.
Надсо́хнути Cм. надсихати.
Рандарський, -а, -е. = орандарський.
Синяк, -ка, м. 1) Синякъ. Еге, нароком, коли синяк під оком. 2) пт. лѣсной голубь, дикій сизый голубь. Columba oenas. 3) Раст. a) Echium vulgare L. б) Anchusa officinalis L. 4) Грибъ Agaridis necator. Ой казали синяки, що ми зроду солодкі. 5) Мѣдный купоросъ. 6) = сивуля 3.
Ставка, -ки, ж.
1) ? Упався в ставку, або теж у суспицію.
2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Тепличина, -ни, ж. Теплыя страны, куда улетаютъ птицы, то-же, что и вирій. Cм. теплиця 3. Птиці з тепличини летять. Ум. тепли́чинка.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину.
Цапок, -пка, м.
1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком.
2) Волъ такой же, какъ и орел (Cм.), но съ меньшими рогами.
3) = обіручний столець. Cм. обіручний.