Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гострило

Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРИЛО"
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Горі́лий, -а, -е. Горѣлый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. І. 65.
Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Катедра, -ри, ж. 1) Каѳедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. Левиц. І. 257. 2) Каѳедральный соборъ. О. 1861. II. Слов.
Перстінок, -нка́, м. Ум. отъ перстінь.
Поссати, ссу, ссе́ш, гл. Пососать.
Свашенька, свашечка, -ки, ж. Ум. отъ свашка.
Татеньків, -кова, -ве Отцовскій.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТРИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.