Відкасник, -ка, м. Раст.: a) Asperugo gallioides. б) Carlina vulgaris L. в) Thalictrum flavum L.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Наддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл. 1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать. 2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла.
Тилє, -ля, с. Тупое ребро ножа, ножницъ и пр., противоположное лезвію.
Урядувати, -дую, -єш, гл.
1) Отправлять службу.
2) Управлять (о правительствѣ).
Чебрець, -цю́, м. Раст.: a) Thymus Serpyllum L. б) Thymus vulgaris. Заросла могила травою та чебрецем. б) — лісовий. Theucrium Chamaedris L.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій.
