Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптурка

Каптурка, -ки, ж. Мужской головной уборъ: шерстяной колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Гол. Од. 48.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТУРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТУРКА"
Затума́нювати, -нюю, -єш, сов. в. затума́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Затуманивать, затуманить. Не переступлять його волі, не затуманять його слави. К. Псал. 327. 2) Обмануть, обморочить.
Зе́ленява, -ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою. Н. Вол. у.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Кругойдучий, -а, -е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок. К. (О. 1861. II. 234).
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Морков'ять, -ти, ж. Раст. Achillea millefolium. Лв. 96.
Поголодити, -джу́, -диш, гл. Оставить голодными (многихъ). Ти моїх жанцов поголодала. Грин. III. 136.
Пружинуватий, -а, -е. Упругій. Волч. у.
Рожувати, -жую, -єш, гл. Родить. Давно колись рожувало лучче і садки були не такі, як тепер. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПТУРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.