Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптурник

Каптурник, -ка, м. Монахъ, какъ носящій капюшонъ. К. МБ. II. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТУРНИК"
Безпам'Ятько, -ка, м. Человѣкъ, имѣющій слабую память, забывчивый. Полт.
Маршува́ти, -шую, -єш, гл. Маршировать. КС. 1882. V. 353.
Насмітити Cм. насмічувати.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Посажати, -жа́ю, -єш, гл. = посаджати.
Приросток, -тку, м. = приплід. Рк. Левиц.
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Роспустити, -ся. Cм. роспускати, -ся.
Сатана, -ни, м. Сатана. Геть від мене, сатано! Єв. Л. IV. 8.
Чудородія, -дії, ж. = чудасія. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПТУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.