Заволі́чка, -ки, ж. 1) = волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовин'ѣ. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.
За́руб, -ба, м. = зарубка.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим.
Окромішний, -а, -е. = окрімний. Відложила... в окромішню торбинку.
Святьоха, -хи, ж. Названіе русалки.
Соктіти, -кчу, -тиш, гл. Сочиться.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають.
Тріп I меж. для выраженіи встряхиванія, дрожанія.
Чинчериї, -їв (м. ?). Кандалы, оковы.
