Баба́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Клуб, -ба, м.
1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом.
2) мн. Бедра (у скота).
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Пішов у мандри.
Незабаром нар. = незабавом. Як воно (сонечко, Coccinella septempunctata) скоро зніметься й полетить — незабаром сояшно буде. Незабаром після сього вернувся з війни мій батько.
Обмаювати, -маюю, -єш, сов. в. обмоїти, -маюїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно... Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату.
Подопитуватися, -туюся, -єшся, гл. Разузнать разспросами (многое, о многихъ).
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Прогалюватина, -ни, ж. Прогалина, незасѣянное мѣсто среди хлѣбовъ.
Рило, -ла, с.
1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом.
2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім.
Розоначити, -чу, -чиш, гл. Растрепать въ разныя стороны, расплести. Розоначити волоси.
