Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптурок

Каптурок, -рка, м. Ум. отъ каптур.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТУРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТУРОК"
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Грунті́вка, ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. К. МБ. X. 19. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні. Харьк.
Розчати, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка. Вх. Пч. ІІ. 16.
Тьотя, -ті, ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина. О. 1861. VIII. 8.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПТУРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.