Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близнюк

Близнюк, -ка, м. 1) Близнецъ. 2) мн. = близнята. 3) Волъ, очень похожій на того, съ которымъ онъ въ парѣ. КС. 1898. VII. 46. 4) мн. а) Двойчанки, два соединенные вмѣстѣ одной ручкой горшка. КС. 1882. IX. 459, 461. б) Двѣ деревянный посуды, тоже такимъ образомъ соединенныя. Шух. I. 251. Ум. близнючок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗНЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗНЮК"
Зарібкува́ти, -кую, -єш, гл. Зарабатывать, имѣть заработки, ходить на заработки. Він зарібкує. Вх. Лем. 416.
Злобителька, -ки, ж. Недоброжелательница. Волч. у.
Змордувати, -ду́ю, -єш, гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.
Лабка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ла́ба. 2) Ножка въ ступі. Шух. І. 161, 162. 3) Одинъ изъ двухъ столбиковъ, деревянныхъ или желѣзныхъ, поддерживающихъ на припічку комін въ гуцульской печи. Шух. 1. 95. 4) куреча лабка. Раст. Lycopodium. Шух. І. 21.
Назди́в нар. На удивленіе.
Сс... = зс..
Тись II, меж., выражающее протискиваніе, проталкиваніе въ толпѣ. Сюди тись, туди тись, та й прошов. Шейк.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
Шапарь, -ря, м. 1) Ключникъ, экономъ. 2) = шапкарь. Ой миряне! шевці, кравці, крамарі, шапарі! сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. № 6126.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИЗНЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.