Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже.
Гайтувати, -ту́ю, -єш, гл. Охотиться, особенно съ гончими. 2) Распутничать? Cм. гайта. Коли мати гайтує, то й дівка.
Оружний, -а, -е. Вооруженный. Одбиваючи од нас ворогів наших, не з кого, як із нас же, вони оружний люд набірали.
Повід'їдати, -да́ю, -єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід'їдав рибі хвости.
Подутися, -дмемося, -дметеся, гл.
1) Надуться, напыжиться (о многихъ).
2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися.
3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися.
Понова, -ви, ж.
1) У охотниковъ: слѣдъ на свѣжемъ снѣгу.
2) ? Що ж з того, що бджола кинулась на гречку, а понови таки немаєть.
Приков, -ву, м. Цѣпь. Три дні на прикові край пушки держав. Повпивались кайдани у ноги бідакам і в руки... Дознають на прикові короткім страшенної муки.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Усовіщати, -щаю, -єш и усовіщувати, -щую, -єш, сов. в. усовістити, -віщу, -стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. Почала й тітка мене всовіщати.
Чужосторон, -на, м. = чужосторонець. Летів ворон чужосторон.
