Бесідувати, -дую, -єш, гл.
1) = беседувати. Турок до них бесідує.
2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш».
Волинський, -а, -е. Волынскій.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Нахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Нагрузить возы кладью.
Оступатися, -па́юся, -єшся, сов. в. оступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Сходить, сойти съ дороги, съ мѣста, отступаться, отступиться, отойти. Оступіться, сторчаки!... оттак, як бачите, стовбичать. У городі бузина перерубленая — оступися, препоганий, я полюбленая. 2) — за ким. Заступаться, заступиться. Він оступається за дітьми.
Понаточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наточити, но во множествѣ.
Постник, -ка, м. Постникъ.
Угноїти Cм. угноювати.
Чашечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чашка. Чашечка — воду пити. 2) Ячейка въ сотахъ.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida.
