Болгар, -ра, м. Болгаринъ. Cм. бовгар. Ув. болгарище.
Виламувати, -мую, -єш, сов. в. виламати, -маю, -єш, гл. Выламывать, выломать.
Вінок, -нка, м.
1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Голе й босе, а голова в вінку. У його в дворі — як у віночку.
2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила?
3) вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. На горищі два вінки цибулі. Ум. віночок.
Гарюкало, -ла, м. и с. гарюкання, -ня, с., гарюкати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. гарюкнути, -кну, -неш, гл. = гарикало, гарикання, гарикати, -ся, гарикнути. З тими наймичками, треба все гарюкатись, сваритись.
Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! І вже! шкода й заправи! 3) Приправа.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить.
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
Рафка, -ки, ж. Круглая, выточенная изъ дерева посуда для масла, сыру.
Роспірка, -ки, ж. Распорка, распоронное місто, прорѣха. Показала маленьку роспірку на плечі. Ум. ро́спірочка.
Хлопити, -плю, -пиш, гл. — дух. Захватывать духъ. Квітки пахнуть, аж хлопить дух.
