Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одинчик

Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНЧИК"
Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Ве́ргти, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Кліть, -ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Н. п. 2) = комора. Шух. І. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк.  
Мере́ндати и мерендзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Угор. Віл мерендже. Вх. Зн. 35.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
Порочно нар. Погодно. Жив тут недалеко у пана одного він порочно. МВ. (О. 1862. І. 102).
Потати Cм. потавати.
Ступний, -а, -е. Относящійся къ ступѣ. Ступне колесо.
Хранитель, -ля, м. Хранитель. І да поможуть мені всі святії хранителі. Чуб. І. 129.
Шовкунець, -нця, м. Сапожный инстручентъ = токмачка. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДИНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.