Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогарцювати

Прогарцювати, -цю́ю, -єш, гл. Прогарцовать. Цілий день прогарцював на коні.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГАРЦЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГАРЦЮВАТИ"
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. Рудч. Ск. І. 66, 175; II. 24. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. Борз. у. б) = Картопля. Вх. Пч. І. 13; в) — ди́ка. Thalictrum minus. Вх. Пч. І. 13; г) — лісова́. Purola senuola. Шух. І. 22. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Ном. № 362. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися? Макс. (1849). 29.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Ли́нити, -ню, -неш, гл. У решетниковъ: снимать слой коры съ предварительно распаренныхъ въ печи липовыхъ стволовъ, обнажая лыковый слой, который потомъ отдѣляютъ отъ стволовъ. Вас. 175.
Лугарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть лугарем. Чи він в лузі лугарює, чи він чумакує? Щог. В. 25.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Припустити, -ся. Cм. припускати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГАРЦЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.