Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проглаголати

Проглаголати, -лаю, -єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГЛАГОЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГЛАГОЛАТИ"
Ґлузува́ти = глузувати.
Кривина, -ни, ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру. Волч. у.  
Лема́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ Венгріи, въ долинахъ, за Бескидами. О. 1861. І. 265; 1862. I. 79.
Припізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. припізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опаздывать, опоздать. Сим. 222. Забарився, на вечерю припізнився. Чуб. V. 1014.
Прочиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прочинити, -ню́, -ниш, гл. Пріотворять, пріотворить. Прочиняй, паночку, ворота, — несем тобі вінка із злота. Чуб. III. 246. Крамаре, крамарочку, прочини комірочку. Мет. 189.
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати. Г. Барв. 441.
Уп'ясти, -ся. Cм. упинати, -ся.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.
Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГЛАГОЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.