Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проглаголати

Проглаголати, -лаю, -єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГЛАГОЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГЛАГОЛАТИ"
Калаверці, -ців, мн. Сапоги съ вывороченными голенищами. Kolb. І. 44.
Маля́, -ля́ти, с. Малютка, малышъ. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. Ум. малятко.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Переваливаться, перевалиться. 2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.
Повирятовувати, -вую, -єш, гл. Спасти (многихъ).
Поділом нар. По частямъ. Радом. у.
Сажовий, -а, -е. Выкормленный въ сажі. Ні, добродію, гуси не сажові, надвірні.
Створитель, -ля, м. Создатель, творець.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый. Шейк.
Укарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГЛАГОЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.