Ґо́хнути, -ну, -неш, гл. = Гавкнути. Звісно, краще, як собака є: ґохне, то почуєш
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Колач, -ча, м. 1) Калачъ, крендель, вообще бѣлый хлѣбъ. 2) — сиріний. Кушанье: овечій творогъ лѣпится въ формѣ круглаго хлѣба съ отверстіемъ по срединѣ и затѣмъ варится въ маслѣ. 3) Родъ посуды: глиняная труба, согнутая въ видѣ кольца, съ горлышкомъ; употребляется для водки и носится на шнуркѣ черезъ плечо. 4) Свясло, витень изъ сѣна длинный, которымъ обматывается на верху стога конецъ остреви́, чтобы дождь не проникалъ внутрь стога по остреві. Ум. кола́чик. Та він мі принесе колачик біленький.
Ошмульгати, -га́ю, -єш, гл. = обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло.
Понести, су́, се́ш, гл.
1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ.
2) Забеременѣть.
3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах.
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека.
Стрішка, -ки, ж. Ум. отъ стріха.
Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.
Щасливе нар. = щасливо. Най вас Бог щасливе провадить.