Астря́б, -ба, м. = Яструб.
Борода, -ди, ж.
1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. задер бороду. Грубо: умеръ.
2) Подбородокъ, нижняя челюсть.
3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса.
4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы.
5) борода лісова. Раст. Usnea barbata.
6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. Ум. борідка, борідонька, борідочка.
Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче.
Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Вона стане на користь людові нашому. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує.
Низькоділ, -до́лу, м. Низменность, низкое мѣсто. За високими горами, десь на низькодолі.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити.
Протаскатися, -каюся, -єшся, гл. Пробраться, дотащиться. Як тілько в кріпость протискався, тузити зараз і принявся.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою.
Чепурість, -рости, ж. Аккуратность, опрятность, красота. Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися.
Шахтарь, -ря, м. Рабочій въ шахтѣ.
