Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогнівати

Прогнівати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = прогнівити, -ся. Ми вас просимо: не прогнівайтесь! О. 1861. XI. Св. 63. Ісус прогнівався. Єв. Мр. X. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГНІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГНІВАТИ"
Видмухнути, -ну, -неш, гл. 1) Выдуть. Аф. 327. 2) Быстро выбѣжать, вылетѣть. 3) Выпивать, выпить сразу. Аф. 327.
Вимережувати, -жую, -єш, сов. в. вимережити, -жу, -жиш, гл. Украшать, украсить узорами.
Звели́чити 2 Cм. звеличувати.
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Недолітній, -я, -є. Несовершеннолѣтній.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Понашукувати, -кую, -єш, гл. Выискать, найти (во множествѣ).
Таланок, -нку, таланонько, -ка, талано́чок, -чку, м. Ум. отъ талан.
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГНІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.