Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винужати

Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУЖАТИ"
Виноградовий, -а, -е. Виноградный.
Дойни́ця, -ці, ж. = дійниця. Мет. 212. Млр. я. сб. 269. Мет. 341. Ум. дойничка.
Костирник, -ка, м. Игрокъ въ кости. Которі п'яниці, которі костирники не хочете в кості програвать, ідіть до мене в охотне військо погулять. Дума.
На́коржень, -жня, м. = накожень. Козелец. у.
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Грин. III. 72. Cм. насмішок.
Погризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Погрызться. 2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Роспутляти, -ляю, -єш, гл. Распутать. Наш писарь волосний так запутляв діло, що й два писарі на превелику силу роспутляли. Волч, у (Лобод.).
Рядовик, -ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. І. 135.
Скорозріст, -росту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. 31.
Хребтина, -ни, ж. = хребет. Г. Барв. 354. Як день, так ніч без рам'я на хребтині. К. Іов. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.