Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винужати

Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУЖАТИ"
Гайтове, -вого, с. Охота. Желех. Тоже: гайтови, мн. Шух. І. 235.
Дівочка, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. І. 231.
Забага́ти, -га́ю, -єш, гл. = забажати. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
Замо́чування, -ня, с. Замачиваніе.
Ільняк, -ка, м. = ілем. ЗЮЗО. I. 140.
Ковток, -тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. Котл. Ен. VI. 27. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути. Рудч. Ск. II. 171.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Роздорож, -жу, м. = роздоріжжя. Опівночі пішов на роздорож. Драг. 56.
Шума, -ми, ж. Остатки соломы, употребляемой на плотины. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.