Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю.
Зателе́пкуватий, зателе́пуватий, -а, -е. Неряшливый.
Маслува́ти, -лую, -єш, гл. = маслосвятити. Хто у вас хворий? — Дід, та дуже трудний; так учора маслували.
Обомліти, -млію, -єш, гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе!
Спахнути Cм. спахувати.
Страшити, -шу́, -ши́ш, гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся.
Хакати, -каю, -єш, гл. Тяжело дышать, — запыхавшись отъ жары и пр. Душно Рябкові — бач, як хакає, язик висолопивши. День був гарячий, сказано, в серпні; сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши. Чого ти так хакаєш? — Захапався б і ти, як би стирив на гору такого мішка.
