Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татарський

Татарський, -а, -е. 1) Татарскій. 2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus. ЗЮЗО. І. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРСЬКИЙ"
Безбеш, нар. = безбач. Череда пішла безбеш. Мнж. 176.
Вапняний, -а, -е. Известковый, изъ извести. Желех.
Гомі́лка, -ки, ж. Голень. Мнж. 178. Ум. Гомілочка. Їжте курча, — беріть гомілочку. Зміев. у.
Гріши́тель, -ля, м. Творящій грѣхъ, грѣшащій. КС. 1883. ІІ. 470.
Леґе́йда, -ди, м. 1) = леґарь 2. Вх. Зн. 33. 2) Неповоротливый человѣкъ, увалень.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Оживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Достать там цілющої і живущої води, то я тоді їх оживлю. Рудч. Ск. І. 155.
Патрахіль, -лі, ж. Епитрахиль. Рудч. Ск. І. 198. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. Св. Л. 109.
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. Херс. у.
Собкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.