Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татаруватий

Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРУВАТИЙ"
Вим'Я, -м'я, с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.
Відсовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відсуватися. Не годиться і вам, старим, одсовуватись, коли молоді присуваються. Левиц. І. 326.
Дої́стися, -ї́мся, -їси́ся, гл. Доссориться. Зпершу почали жартувати, а потім доїлися до того, що один другому і очі захаркали.
Звіри́нка, -ки, ж. Ум. отъ звірина.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Нинечкинар. = ниніВх. Зн. 41.
Перекаламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Возмутить, помутить. Перекаламутила воду. 2) Возмутить. Перекаламутили людей.
Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Суходілля, -ля, с. Материкъ, сухая земля.
Цвіток, -тка, м. = квітка. Ум. цвіточок. Чуб. V. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТАРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.