Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татаруватий

Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРУВАТИЙ"
Вилити, -ся. Cм. виливати, -ся.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Докра́яти Cм. докравати.
Заторо́плений, -а, -е. Сбитый съ толку. Жидівка затороплену дівчину ще й на инший путь наведе. О. 1862. І. 74.
Копичити, -чу, -чиш, гл. 1) Складывать, сваливать въ кучу. Желех. 2) Складывать въ копны. Желех.
Ле́мбик, -ка, м. Алембикъ, перегонный кубъ.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис. Желех.
Муші́я, -шії, ж. Имущество. Шух. І. 107.
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.
Чоботище, -ща, м. Ув. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТАРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.