Дотя́ти Cм. дотинати.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога.
Мохна́тий, -а, -е. Мохнатый; пушной. Звір мохнатий. Яка вона мохната, така невістка багата
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный.
2) Невообразимый, неизъяснимый.
Оболонь, -ні, ж. Низменное луговое пространство. В чистім полі на оболоні там іграв коник вороненький. Приїхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні.
Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. 2) Пучекъ связанной лучины. Ум. сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі.
Устилати, -лаю, -єш, гл. = устеляти. Зеленим барвінком камінь устилати.
Хрящ, -ща, м.
1) Хрящъ. Cм. хрустка, хрусталка, хрястка.
2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем.
3) пт. = деркач. Ум. хрящик. Хрящем, нар. Въ безпорядкѣ. Як ввійшла я в хату, коли дивлюсь, а там усе хрящем.
Цапура, -ри, ж. Коза. Ум. цапурка.
