Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Висить чоловік неживий.
Грязи́во, -ва, с. Бревіе. Зробив грязиво з слини.
Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити.
1) Кожне стало оглашати звичний подарунок.
2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).
3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ.
Переспівувати, -вую, -єш, сов. в. переспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Перепѣвать, пропѣть уже раньше пропѣтое; повторять, повторить пѣніе. Замісь своєї ступив на чужу тропу і переспівує думки народні. 2) Переводить, перевести стихами. Позичена кобза. Переспів чужомовних співів. Переспівував же їх Куліш Олелькович Панько.3) Только сов. в. Пропѣть, окончить пѣть. Як уже переспівают, то дівчата виходят із за стола. Вже трейті півні переспівали.
Помогти, -ся. Cм. помогати, -ся.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный.
Худопахолок, -лка, м.
1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки.
2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята.2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь.
