Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уражіння

Уражіння, -ня, с. Впечатлѣніе. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРАЖІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРАЖІННЯ"
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ. Левиц. Пов. 12, 67.
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный. Желех.
Муж, -жа, м. 1) Мужъ. Ой там стояла мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. 2) Мужъ, супругъ. Ги не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70.  
Плениця, -ці, ж. 1) Надвое распиленный стволъ строевого дерева. Вх. Зн. 50. Желех. 2) = планиця. 3) Заключеніе? Знайшов тя у темниці, сказав єси: « Устань, Петре, й ступай з плениці». Чуб. І. 166.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.
Твір, твору, м. 1) Твореніе, созданіе. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43. 2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів. К. (Хата, XIV).
Уровище, -ща, с. Выкидышъ. Полт. Харьк. Мил. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРАЖІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.