Капость, -сти, ж. Пакость. На тобі мішок грошей, тілько не роби цієї капости для нас. Капости мені робив. hа капость робити. Ha зло. Усе на капость робить. То все на капость!
Кежінь, -ня, м. Тяжесть, бремя. Єкий кежінь мі на душі, головки не зведу.
Китчастий, -а, -е. Украшенный кистями.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Непривітний, -а́, -е́ Непривѣтливый.
Несвідомість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе.
2) Безсознательность.
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Пропікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропекти́ , -печу́ , -че́ш. Прожигать, прожечь, пропекать, пропечь.
Сунутися 2, -нуся, -нешся, гл. Броситься, ринуться. Сунулись тії тури в пущу, так і виваляли дерево; а князь за ними знай пускає стрілку за стрілкою.. Він до челяді сунеться, — і челядь пропала.
Чоловік, -ка, м. 1) Человѣкъ. Перелічив — аж сорок чоловіка. Оце вже стало їх шість чоловіка. 2) Вообще мужчина. Ляхи так одуріють, що жінки між ними стануть розумніші од чоловіків. 3) Женатый человѣкъ. Діди з чоловіками поділились на гурточки. В правім притворі стояли чоловіки та парубки; в лівім — діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. 4) Мужъ. Чоловік умер, двоє діток мені покинув. 5) Мужикъ, крестьянинъ. Доля... як лихоманка, не розбіра, на кого насіпається: чоловік, чи пан — їй все однаково. Пан — не пан, чоловік — не чоловік. 6) О волкахъ: штука. Шість чоловіка вовків як нап'яли одного зяйця. Ум. чоловічок, чолові́ченько. Іде чоловічок такий маленький. Ласкат. чолові́ченько употребл. преимущ. въ значен. 2 — 4 и особенно въ послѣднемъ. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки. Увійшов хазяїн: «Здорова, жінко моя люба!» — Здоров, чоловіченьку!
