Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ.
Двихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. 1) Колебаться. 2) Трястись. Така гладка: як іде, так аж двихтить.
Жа́лість, -лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Ум. жалостонька.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Компанувати, -ну́ю, -єш, гл. Водить компанію. Грицько з Іваном компонували.
Мо́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Возиться, долго что-либо дѣлать. Чи довго, чи не довго з ногою тею момсалась вона. Пішов у комору та й момсається там, — хто його зна що й робить так довго.
Паламарь, -ря, м. Пономарь.
Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу.
Порозмантачувати, -чую, -єш, гл. Растратить, промотать (во множествѣ).
Свербота, -ти, ж. Свербежъ.
