Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уражати

Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. Гол. І. 2. 2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Лебед. у. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574. 3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим. Новомоск. у. 4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. Левиц. Пов. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРАЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРАЖАТИ"
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Випрати, -перу, -реш, гл. Вымыть (о бѣльѣ). Та виперу чумакові штани та сорочку. Рудч. Чп. 43.
Вишній, -я, -є. Верхній. Шух. I. 162. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру. Лукаш. 124. 2) Вышній. Господи вишній, чи я в тебе лишній? Ном. № 11729.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом. Мир. ХРВ. 138.
Моро́зяно нар. Морозно, холодно. Харьк. г. Камен. у. Сьогодня морозяно. Волч. у.
Обвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) = обгортатися, обгорнутися. Плащем з клейонки обвернувся. Котл. Ен. 2) = обернутися. Чом до мене білим лицем не обвернется. Чуб. V. 680.
Оступачити, -чу, -чиш, гл. Поставить въ тупикъ, одурачить. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу. МВ. (О. 1862. III. 37).
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ. Н. Вол. у.
Рік, року, м. Годъ. Мет. 70, 56. Рік не вік. Ном. Минулися тії роки, що распирали пироги боки. Ном. сього ро́ку. Въ этомъ году. Року 1903. Въ 1903 году. Року 1160 Изяслав Давидович привів половців. К. (О. 1861. IX. 103). ро́ку божого. Въ лѣто отъ нарожденія Христова. що-року. Ежегодно, каждый годъ. Левиц. І. 142. до року, на рік. Черезъ годъ. Чекай мене, дівчино, до року. Чуб. V. 1108. Не журися, серце моє, на рік сподівайся. Подольск. г. то-рік, поза-то-рік = торік, позаторік. Ум. річок, рочок. Чуб. V. 749.
Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. ІІ. 27., Ум. спокійненький, спокійнесенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРАЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.