Верстати, -таю, -єш, гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу.
Жбирь, -рі, ж.
1) Наносъ въ рѣкѣ, мель.
2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами.
Засцика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засця́ти, -сцю́, -ци́ш, гл. Замачивать, замочить (уриной). Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв.
Мачо́к, -чку, м. 1) Ум. отъ мак. 2) Раст. Papaver Rholas. 3) мн. мачки. Вѣнокъ изъ цвѣтовъ мака. Вбірається в мачки, в добре намисто, в стрічки.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Потаємне нар. Тайно, тайкомъ. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки.
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати.