Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає.
Оправдити, -ся. Cм. оправдовувати, -ся.
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив.
Розвидняти, -няє, сов. в. розвидніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать, разсвѣсть. А як стало розвидняти, пішов єм глядати. Тільки розвидніло, — узяв своїх хортів і пішов.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість.
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ.
