Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швейнога

Швейнога, -ги, м. Названіе вола, у котораго заднія ноги у колѣна цѣпляются одна о другую. КС. 1897. VII. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВЕЙНОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВЕЙНОГА"
Заду́маність, -ности, ж. Задумчивость. Желех.
Зматчі́лий, а, е. Объ ульѣ: лишившійся матки.
Надска́кувати, -кую, -єш, сов. в. надско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. 2)кому, перед ким. Подслуживаться, подольщаться къ кому.
Наскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл. 1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця). Мнж. 122. 2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов. Сим. 211.
Обійстя, -тя, с. = обийстя. Св. Л.
Палючий, -а, -е. Жгучій. Палюча горілка. Н. Вол. у. Уже на коневі і хвіст обгорів, такий то палючий той змій. Рудч. Ск. II. 118. Терпіти... од літньої спеки палючої.
Повгнічувати, -чую, -єш, гл. Вдавить (о многомъ).
Поприбивати, -ва́ю, -єш, гл. Прибить (во множествѣ). Поприбивав защіпки до дверей. Харьк. у.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Ходільник, -ка, м. Ходокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВЕЙНОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.