Божеволіти, -лію, -єш, гл. Сходить съ ума.
Дого́їти, -го́ю, -їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.
Дряп! меж.
1) Царапъ! А кішка дряп його кігтями, так і передрала щоку.
2) Хвать! Брат собі драп, сестра собі несла.
Копний, -а, -е. = коповий.
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже.
Повповати, -ва́ю, -єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала?
Помінитися, -ню́ся, -нишся, гл. Дать обѣщаніе, пообѣщать, обязаться. (Гроші) до церкви помінилась на молебінь однести. Я помінилася поставити свічку за сорок копійок. Помінивсь дочку за мене дати.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ).
Служба, -би, ж.
1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає.
2) — божа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе.
3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Ум. службонька, службочка.
